повѣвати

повѣвати
ПОВѢВА|ТИ (1*), Ю, ѤТЬ гл. Веять:

и горнии вѣтри повѣвающе плоды гобьзують. КТур XII сп. XIV2, 238 об.


Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.) / АН СССР. Институт русского языка. — М.: Русский язык. . 1988.

Нужна курсовая?

Смотреть что такое "повѣвати" в других словарях:

  • повівати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • повівати — а/є, недок. 1) Віяти злегка або час від часу (про вітер). || Розноситися, ширитися в повітрі. 2) безос., чим. Обдавати подувом (пахощів, прохолоди і т. ін.). || Свідчити про наближення, швидке настання чого небудь. || перен. Віддавати чим небудь; …   Український тлумачний словник

  • повійнути — не/ і пові/ну/ти, і/не/, док. 1) Однокр. до повівати. 2) Почати віяти …   Український тлумачний словник

  • повівання — я, с. Дія за знач. повівати 1). || Свідчення, прикмета наближення, настання чого небудь, ознака чогось …   Український тлумачний словник

  • пов'язувати — ую, уєш, недок., пов яза/ти, в яжу/, в я/жеш, док., перех. 1) Обмотувати чим небудь, зв язуючи кінці; перев язувати. || Надівати (хустку, краватку і т. ін.), зав язуючи кінці. || Закріплювати, зав язувати. || В обряді сватання – перев язувати… …   Український тлумачний словник

  • пов'язуватися — уюся, уєшся, недок., пов яза/тися, в яжу/ся, в я/жешся, док. 1) Обмотувати себе чим небудь, зав язуючи кінці; обв язуватися. || Надівати на себе що небудь, стягуючи кінці вузлом; зав язуватися. 2) Ставитися в зв язок із ким , чим небудь;… …   Український тлумачний словник

  • завівати — а/є, недок., заві/яти, і/є, док. 1) тільки недок., неперех. Злегка віяти; повівати. 2) неперех. Задувати, проникати куди небудь. || безос. 3) перех. Віючи, наносити, насипати чого небудь у щось, кудись (про вітер). || Засипати, заносити кого , що …   Український тлумачний словник

  • звівати — а/ю, а/єш і зві/ювати, юю, юєш, недок., зві/яти, зві/ю, зві/єш, док. 1) перев. 3 ос., перех. Відносити, відкидати вітром що небудь. || Здувати, струшувати вітром що небудь. || Вітром очищати зерно від полови і т. ін. 2) тільки 3 ос., перех.… …   Український тлумачний словник

  • обвівати — а/ю, а/єш і обві/ювати, юю, юєш, недок., обві/яти, і/ю, і/єш, док., перех. 1) Обдавати, охоплювати подувом, повівом вітру, струменем повітря і т. ін.; овівати, обдувати. || безос. || Обдавати, обсипати курявою, пилом, вкривати кіптявою і т. ін.… …   Український тлумачний словник

  • повелѣвати — ПОВЕЛѢВА|ТИ (797), Ю, ѤТЬ гл. 1.Приказывать, повелевать: правовѣрью же поборьникъ Феѡдоръ. не преста˫аше твор˫а ѡбычьны˫а… мч҃тль. понѥ же ни тьрпѣти мога. ˫ако же бѣ дьрзновѣниѥ мѹжа. повелѣваѥть съ тъщааниѥмь ѥго изгнати из вѹзанти˫а и въ… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»